ВОДОХРЕЩА. ЗВІДКИ ВЗЯЛОСЯ

Кожного року на одну й ту саму дату 18/19 січня християнами святкується свято, так зване Водохреща. Або ще Йордан. А ще це свято чисто випадково, як ми розуміємо, збігається 19-го січня з святом Богоявлення. Суть Йордану по біблейським «канонам» є хрещення водою Іоанном-святителем Христа у річці Йордан. Правда, я би в ту річку не заліз, якщо вона виглядала дві тисячі років як тепер, хіба лише з метою таласотерапії, – то просто болото. Наші пращури святили себе вогнем, християни Юдеї – в отій водичці. Дніпро був кришталево чистим, порівняно з Йорданом – з нього воду пили, та коли русичів зганяли на хрещення проти їх волі, той Дніпро був червоним. Від крови частини люду Руси, що чомусь відмовлялися хреститися у таку гуманну віру Христову, зрадити віру своїх батьків, свого Роду.

Руси-українці тисячі років мали своє свято священної води – Водосвяття, і мали свою богиню води – Дану. Датою(за існуючим сьогодні друкованим календарем) вважалося 3, але вірогідніше 4 січня. Вочевидь за юліанським календарем, «старим стилем».

Від «Мамаєвої Слободи»:
«Дана (Діанна, Діванія, Девонія, Деванна, Діва) — дарувальниця небесної води (дощу), богиня води і річок, жіноче начало Всесвіту. Дана разом із вогнем і світлом прийшла у світ… в часи народження Всесвіту богинею Ладою. Чоловіча форма імені Дана — Данай.
Слово Дунай, що є назвою відомої річки, і сьогодні вживається як загальне позначення для всіх великих і малих річок; такі приклади можна зустріти у галицьких і польських піснях: «За ріками, за дунаями»…

Ім’я Дана в давніх українців було одним із найпоширеніших. У народних піснях приспівують: «Дана, Дана! Ой, Дана! Річка Дана! Шіді, ріді, шіді, ріді, шіді, ріді — Дана!». У стародавніх колядках та щедрівках своїми широкими та прозорими водами богиня Дана омиває вічнозелене Дерево життя. Дослідники вважають, що слово ДАНА означає: ДА — вода, НА — неня, мати, тобто мати, яка творить річку. В індійському епосі асурка Дану пов’язана з первісними водами і тотожна українській Дані. Є припущення, що чимало індійських міфів було створено на берегах Дніпра, насамперед міф про битву наймогутнішого асура сина Дану Індри з Врітрою, якого пов’язують з Дніпровими порогами. Врітра означає Загата, Перешкода. Подібні міфи і досі зберігає український фольклор.

Культ богині Дани, втіленої води, відомий з IV тис. до н. е.(насправді корені «культу» набагато старші і початок іх невідомий – уточнення моє, автора.), вже з III тис. до н. е. й до XX ст. був цілорічним ушануванням і величанням води в ритуальних обрядах. Античний міф про Діану (Артеміду) існував також і в давній Україні. У Деванні (Дані) вбачали Непорочну Діву й дружину, що явила на світ кохання. Я. Головацький зазначає: «Богиню ту запозичено греками в Скіфії(Руси-України) разом з Аполлоном і Латоною (Ладою) країни Гіпербореїв». Ото вам і етнічні корені — Латона, від якої латини(ще відомі як ладини)».

У Романії(Візантії) назва «священна вода» по-романськи(типу по «грецьки») звучить як «агіасма».

Із відомих властивостей води, взятої з природнього джерела чи свердловини, чи й з будь-якого джерела, навіть з крану водогону, є її антисептичні властивості. У скляній банці така вода стоїть не гниючи, без запаху роки, якщо закрита герметично, не випаруєься. Перевірено власним 10-тирічним досвідом. І властивості її не втрачаються. Лише на дно банки випадає тритій — триатомні сполуки, «важка вода», а вони шкідливі. Тому відстояну воду рекоментується не вживати з дна посуду. Властивості «святої води» є антисептичні, а також та вода очищає людину, приміщення, предмети від негативної енергії. Що це таке? Я вважаю, що коли в цей момент(а відомий цілитель і ясновидець дід Петро Утвенко рекомендує набирати її з 23-ї по 02.30 години ночі з 18 на 19-те) наша планета, обертаючись навколо Сонця, проходить один раз у році зону особливого опромінення, потрапивши у зону космічного променевого потоку, то вся матерія піддається цьому впливу. Особливо рідина, яка найлегше і найшвидше реагує, бо молекулярне лаштування її структури є досить хаотичним, міжмолекулярні зв’язки слабкі, і особливо найпростіша і найголовніша рідина – вода. І цей вплив опромінення гармонізує розташування атомів і молекул, інших елементарних частинок таким чином, що речовина в цілому, вода, має певну гармонійну частоту, близьку до частот клітин людини, корисну для людини, яку випромінює(а ця частота вібрації молекул, випромінювання і є діючим фактором) і таким чином впорядковує у людини її внутрішнє середовище – рідини, клітини, котрі, згармонізовуються цією водою, функціонують правильно, і причина хвороби зменшується чи зникає зовсім. Якщо вона є.
З інтернету:
«…Вчені заміряли кількість іон-радикалів у воді і помітили, що в період Хрещення їхнє число збільшується, а рівень pH нормалізується, вода стає м’якшою. Нейтронні потоки, якими опромінюється планета в цей період, мають потужну стерилізуючу дією. Тому навіть сніг, по суті та ж вода, зібраний в день Хрещення, має цілющі властивості: їм обтираются і вмиваються…».
Оскільки руси-українці є найдавнішим носієм традиції водоствяття, народом взагалі, і котрому відомі властивості «священної води» цього дня у році, то саме українські вчені мали би дослідити доконечно структуру, властивості і вплив цієї води. А також дослідити сам потік енергії, який опромінює планету Земля в цей час – що це таке, його природа і джерело.
Вражає зухвалість, нахабство, і виглядає блюзнірством привласнення «святості» цієї води християнською церквою, котра не має АБСОЛЮТНО НІЯКОГО ВІДНОШЕННЯ! до змін властивостей води саме у цей короткий період. Християнство, намагаючись проникнути у всі сфери нашого житття, у т.ч. у наші традиції, привласнює собі контроль джерел, колодязів, струмків, що знаходяться на територіях церков, монастирів, лавр, всюди, де дотягується їхня… рука. У своєму дитинстві, влітку, мій батько, повертаючись додому разом з хлопчаками-односельцями з лісу, чи горішніх випасних галявин, завжди пив воду з джерела під лісом. Тепер там греко-католики навколішних сіл побудували великий комплекс-монастир, оголосивши джерело святим. Звичайно, за ініціативою ватиканських священників. Я не чіпаю щирі почуття вірян, й архітектура для села досить сильна, були чесні віруючі українські священники, що постраждали від юдейської більшовицької влади. Сим і бере християнство – головною будовою, центром християнського села зроблено церкву. Іншого не допускається. Це є сільський і центр моралі, і громади-спільноти. А про деталі щодо цього поговоримо колись пізніше. І все найкраще і найдорожче має бути у церкві. Храм має вражати монументальною архітектурою відповідно до рангу, мистецькими творами — іконостасом, інтер’єром, скульптурами, атрибутикою…, викликати благоговіння, повагу, покору, визнання. Ми ж розглядаємо тему у іншому вимірі. Зокрема, можемо вкзати на те, що Декалог- заповіді для християн, у наших пращурів був на рівні моралі, у генах, які само собою малися на увазі «по замовчуванню», як сьогодні кажуть. Громада своїм прикладом поведінки цьому навчала. Про це і Геродот писав, і інші давні сучасники свідчили.

На це Водохреща черга за «святою водою» до Володимирського собору тяглася на вулиці. Дурні йдуть за святим до брехунів. Колись ми так само взяли воду у одній з центральних київських церков КП — Пирогощі. Вода дуже скоро «зацвіла». Бо казна-де і казна-коли взята. Можна й отруїтися.

Все стане на свої місця. Але то буде дуже велика зміна. Глобальна. А для цього має бути довга і ретельна підготовка. Інформаційна – головна. Рушити брехню.

Фото того самого джерела, яке церква греко-католиків привласнила і перетворила у святе.

Блог пользователя  Svyatoslav Kyivskyj: ВОДОХРЕЩА. ЗВІДКИ ВЗЯЛОСЯ

***********************************************************************************************************************************************
Только зарегистрированные и авторизованные пользователи могут оставлять комментарии.