РУСКІЙ ЯЗИК І РОСІЙСЬКА ОРТОДОКСАЛЬНА ЦЕРКВА В УКРАЇНІ

МОВА — НЕ ЄДИНА ОЗНАКА УКРАЇНИ, УКРАЇНЦЯ, ПАТРІОТИЗМУ, АЛЕ БЕЗ МОВИ ІНШЕ ВТРАЧАЄ СЕНС.

Ворог може напасти військами, але, як це робить Московія, достатньо чужої мови і чужої церкви — і країна, обрана жертвою, вже може опинитися у пащі агресора. І військ багато не треба. Крим-Донбас це продемонстрували. А якщо тупий люмпен вибирає собі владу чужу — то все робиться легше і швидше.

До цього часу українська мова не має свого належного місця у формально незалежній, суверенній Україні. Маємо ситуацію, котра не просто є, зокрема щодо мови, законсервованою з часу кінця російської юдобільшовицької імперії, але й далі процес деукраїнцізації в Україні триває, і по деяким напрямкам посилюється. Мова загалом сьогодні програє. Бо маємо таку владу, котрій прийти допомогли на виборах. Бо маємо низьку свідомість українців, яка є у значній мірі лінива, люмпенська, пристосовницька, і часто продажна. Бо у змішаних українсько-російських сім’ях батьки у більшості продовжують вчити дітей російської. В Україні. Жінка переходить на російську чоловіка. В Україні. Чоловік часто – на російську жінки. У чверті сімей процвітає шизофренічна двомовність. Українська у своїй країні не має тих прав, котрі повинна мати, більше де-факто має рускій язик. 340-річна русифікація і постійні етнічна чистка українців в Україні та Голодомори-Геноциди і юдобільшовицький терор українців зробили свою чорну юдокацапську справу. Ні, люмпен – хороші люди, просто у них є хороші знайомі, родичі у Калузі, Твері, Москві, С.-Петербурзі і вони їх поважають. Та й пісеньки по радіо росіянські «звикли» слухати, 95-й квартал, серіали дивитися… А на роботі роботодавець кацап або жид, і всі змушені «по умолчанію» белькотати на русском. Бо інакше… ну, взагалі, незручно якось, тією українською… Люмпену «так легчє», «це не головне», «зараз війна і нам ще не вистачало мовного конфлікту всередині»… А коли?!!! Звичайно, українська мова позбулася статусу зайвої, небажаної в Україні, але підленько вводиться толеранція до росіянської на рівні індивідуальної психології: кремлівсько-диверсійне «Єдина країна – Единая страна» кремлінським агентом Садовим, єврей Суслов, екс-міністр економіки, на ЗІКу вчора розказав, що він не за рускій мір, а за «русскую культуру, і нас в Украінє мілліони»(тепер п'ята колона підсовує нам замість руского міра більш «толерантний» сурогат — «руская культура» — проти «культури» ж, ніби, не попреш!), забувши, що вони до нас напхані через нашу кров і є чужинцями-загарбниками, а українців десятки мільйонів і лише вони є господарями на своїй землі. Те саме пропагує феесбешна журналістка Наташа Влащенко — відчули, що влада за них, покидьки!, медіа постійно акцентують на російськомовності військових на фронті, беручи у них більшість інтерв’ю, і т.п. І ми робимо два кроки назад перед російськомовністю солдата, громадянина України, тягнучи за собою вниз Україну російськомовністю, яка ніяк не може бути компромісом, а війна — індульгенцією, апостілем для ворожого руского язика в Україні.

Їхав перед новим роком у потязі. У купе заходять інші пасажири. Пасажирка вітається російською, я, звичайно, українською, її чоловік до мене також російською. Ще один пасажир щось просить мене про свій багаж, теж російською. Я українською. Через пів-години цей пасажир не замовкаючи, до ночі «висить» на смартфоні і з кимось розмовляє по роботі українською. Такою репаною, «націоналістичною». Чоловік і жінка між собою почали говорити українською. Якби не я, то мабуть перед псевдоросійськомовним сусідом цвенькали б до кінцевої.
Брати! Українці! Ми з 1991 року у незалежній державі!!! А ви ще з комплексами щодо своєї мови!??? І хочете, аби Україна була розвиненою? І щоби вас поважали? І щоби поляки не називали декого з вас бидлом? І скаржитеся, що ми якісь прокляті, бо у нас все не як у інших? Та ВИ САМІ, чорти би вас не взяли, своїм самоприниженням, своїм рускоязичієм паскудите цю країну! ВИ САМІ ЇЇ НИЩИТЕ! І це ВАША діяльність чи бездіяльність, оця ситуація з мовою в Україні. І ВАША ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ! Так, українці вижили ті, хто зумів пристосуватися до окупації. Але ж мають вже, врешті, прокинутися ваші аріанські гени за 25 років, хоч де-факто і напів-, а формально — повної незалежності України!

Наразі лікую у шпиталі чорнобильські «подарунки» своєму організму як ліквідатор 1986. Біля одного з кабінетів обслідування українка, досить інтелектуальна секретар сільради, як вона про себе повідомила, категорично проти «піднімання мовного питання». «Не на часі», бо «Україна розвалиться». Розмовляє українською літературною. Біля неї рускоязика її подруга з перекошеною злою харею слухає мене, але не встряє, вони на низу дещо притихли. Не було часу, бо зайшла до лікаря, розказати про фактор мови цій глупій жінчовці, яка продає українську мову, Україну, як таким чином продають її мільйони українців, а десятки тисяч намагаються в будь-яких умовах витягти нашу країну з-під росіянського кривавого кацапоязикого чобота, воюючи за український інформаційний простір, за душу країни, а не лише за українські кордони, утримуючи не таку вже товсту нитку-зв'язок між сьогоднішніми поколіннями українців і нашими пращурами. Обірветься – і…

В палаті крім мене четверо чоловік. Всі розмовляють російською. Ставлю все на місця і три вже розмовляють рідною. Українською. Кожного дня провожу бесіди по ситуації в Україні, історії, політиці. Дуже живо цікавляться, багато чого не знають, не орієнтуються у більшості основних речей. Четвертий пацієнт теж розмовляє рідною. Російською. Української не знає. Але інтелект серед усіх найвищий, працював у оборонці, розуміється в політиці, зустрічався з неординарними людьми. «Модернізований». Як каже, «я украінєц, корєнной кієвлянін». Кацапів називає кацапами. Щиро. У 19 столітті модернізація у Російській імперії проходила у містах, в українські міста тоді напхали з Московщини росіян, тож ріст міст, модернізація йшли у російській імперії вслід Європі під росіянським гербом, язиком, менталітетом. Це імперські плоди, більшовизм продовжував. Пожинаємо. Мені стає в душі сумно, бо цей російськомовний киянин більше розуміє, ніж досить багато українців, дійсно господарів країни. Жидів називає жидами і винуватцями розгрому України. У тому числі руками Росії. А ті українці – люмпени. Бо належно не цікавляться тим, що має знати українець, аби називатися українцем. Не по паспорту. І вони більше пристосуванці, ніж безкомпромісні патріоти. Я хочу бачити модерного інтелектуального українця, який не російськомовний. І щоби кожен етнічний українець всупереч владі юдейських сектантів мав свій стержень українства, свою безперервну мотивацію захищати свою рідну мову і бути модерним. Ми були усунуті від цього процесу у себе вдома, працювали у Росії, модернізуючи її. Але сьогодні треба очолювати україномовний модерн країни. Бути на горі і самим вести, а не плестися меншовартісними за модерними росіянами в Україні.

Російськомовний Україну не збудує. А України не існує за межами української мови. За рівень патріотизму громадян України – етнічних росіян, його мотивації і можливі наслідки російськомовності в Україні я вже писав. І писав, що на фронті російськомовний боєць з українським паспортом – має риси іноземного легіонера, що найнятий воювати, лише воює не за гроші, а за «свою сєм'ю, свой дом, чтоби враг нє прішьол в мой город». Але не за Україну, хоча йому може бути щиро рідною державна атрибутика. Я не відмовляю у можливості патріотизму російськомовного. Російськомовний може дійсно любити Україну, воювати за неї, допомагати волонтером, загинути за неї. І ми знаємо це горе матерів, батьків, братів-сестер, жінок, дітей, яке оповило Україну, у тому числі російськомовні сім'ї. Але він не є і ніколи не буде українцем, доки ним не стане ментально, мовно. Це так, і іншого немає. І нехай за ці слова дехто гнівиться і не буде згоден зі мною. Українець – це категорія Роду, ментальності і передається по спадку, або набувається, проживаючи серед українців за мінімум два-три покоління. А для цього треба мати бажання і відсутність росіянськх рис, перш за все «чувство связі с большой родіной», та чіпляння за російське, у т.ч. за язик. А серед російськомовного оточення і українець з мови на язик зкурвиться. Це об’єктивно. А зупинившись перед «мовним питанням», російськомовний патріот України так і залишиться на порозі, у кращому випадку в коридорі Великого Дому Україна, з парадоксом у своїй душі, коли віддати «за Україну» своє життя він готовий, а вивчити українську мову- ні..

Російськомовний може мати українські корені. Але він, як і п’ята, етнічно російська колона громадян України, перебуває ПОЗА УКРАЇНОЮ. На різній з колоною віддалі від України, але поза. А де? А в руском мірє. Хоче чи не хоче. На території України. Кордон ментальності чіткий і обговоренню не підлягає. Або ти українською спілкуєшся і у своїй сім’ї, або ти не є українцем. Все інше – від лукавого. І це лукавство, роздвоєння, шизофренія продовжує нас вбивати. На чорта нам кацапоязика Україна? Чи «двомовна»? Цей гібрид в угоду і на радість диким імперцям Росії, ненависній до України п’ятій колоні в ній? Я не хочу чути ворожу мову в Україні. Я не хочу бачити іншу, неукраїнську ментальність, яка тут живе. Я не хочу, аби у нашій українській діжці з українським медом вічно була розбовтана ложка руского, ба навіть і українськотріотичного, але рускоязикого дьогтю. Немає жодної причини, аби рускоязикий патріот, якщо він патріот України, не вивчив за десятки років і не користувався українською мовою в Україні. Навіть якщо навчався російською. Значить така у нього любов до України, значить такий от його патріотизм. Гібридний. Незаконні вимоги? Ми вдома. Хочете бути теж як вдома — будьте як ми. Україна — моноетнічна держава. Організовані купки чужих зайдешніх — євреї, вірмени, греки, татари, гагаузи, караїми — то чужі нам люди. Біла ж раса є ми і народи білої раси є нам споріднені. Ми різні. І це об'єктивно. І не залежить від чиєїсь думки. А думку щодо цього від юдобільшовиків і юдоглобалістів, що одне й те саме, ми чули. Ми знаємо їхню думку, і їхню філософію, і їхні цілі. У нас інші.
Романія(Рим) почала розвалюватися, коли до влади з тіні левіти поставили юдея і він вирівняв всіх у правах — так плебеї і патриції були змішані і країна впала на рівень плебеїв. Це я ще до того, що права голосу повинні мати виключно корінні мешканці і повинна існувати національна еліта і суспільна градація по горизонталі, як гарантія стабільності і збереження етносу і його набутків.

Таких, як вище наведені приклади – спостерігаю, коли серед людей, мало не щоразу. Українців, «явних» і «латентних» — у нас набагато більше від етнічних росіян, громадян України, котрих є біля 6% після виокремлення окупованих сьогодні територій. На Донбасі до війни нас, українців, було – у Донецьку, по пам’яті – 53%, і у Криму з мільйону вісімсот тисяч довоєнного населення – 600 тисяч. Але нищиться українська мова у неокупованій Україні, великий україномовний регрес у Києві, і головне – у школах. Котрі, багато, ніби українські, але часто є російськомовними де-факто, а вчителі між уроками розмовляють, і гуртки часто ведуться — росіянською. І море новобудов Києва, в котрі поступово заселяються у дуже переважній більшості російськомовні зі сходу, а може й з Росії. Влада ж на Банковій не проти такого плану хазаротатарського Кремля в Києві, бо своя! А це столиця. Хто володіє Києвом, той володіє Руссю. І той себе називає Русь. Влада — що у Києві, що у Москві — одна. У неї немає кордонів і вона монтує єдиний російськомовний простір для свого панування-проживання.
Хочемо мати Україну — маємо спочатку українців пробудити, нагадати їм почуття самоповаги, гордості, які вбило юдохристиянство і російська імперія, згадати про свою рідну мову, якою вони повинні жити. Бо нас багато. А потім і патріотів України, етнічних росіян, громадян України, підтягувати до себе у мові, а зрештою — у ментальності. Тих, кого можливо.

Другий фактор з головних гібридних, не військових – московська ординська-юдейська ортодоксальна церква. Я вже писав, що вона називається вже не православною, а ортодоксальною. Тобто, чисто юдейською. І практично всі будь-якого рівня патріоти України знають, що це філія ФСБ. І ми знаємо, що церква – чи не основний фактор управління населенням в умовах легального християнства після атеїстичного СРСР. А патріарх у них – це друга особа після президента. Ну, як мінімум з головою ФСБ разом ділять друге третє місця. І має генеральське звання ФСБ. Ми знаємо, що їхні «православні» попи агітували на виборах за московських агентів, ворогів України. І ця церква є ментально вороже Україні і в Україні середовище. Але там іще й служать офіцери – і я бачив особисто, як у одному з монастирів офіцери по-військовому віталися! Офіцери у рясах! Мене приймали за свого, були певні обставини. Тому не крилися. Ми знаємо, як Почаївська Лавра серед приїжджих з України і Росії «охмурює» літературою кремлівського агітпропу. У мене десь ще збереглися звідти їхні агітки проти всього світу і України. Я вчора бачив таку картину: з адміністрації однієї центральної великої державної установи, на території якої кремліни незаконно вліпили свою дерев’яну церкву «з золотими куполами», виносили картонні ящики(з паперами, документами, чим?...) і заносили… у ту церкву. От вам і чиновники держустанов України. Який «цікавий» зв'язок. Але про що говорити, коли у Верховній раді оці сатанисти поставили… свою храм-каплицю з попом! Деякі монастирі «РПЦ», які сьогодні, завдяки продажним місцевим головам адміністрацій, сільрад залізли навіть туди, де їх зроду не було і не могло бути – у гори Карпат. Он, навіть з поїзда видно біля Сваляви кричуще яскраво розфарбований їхній монастир, та хрести московсько-«православні» на маківках гір. У тих монастирях здійснюється законспірована підтримка бойових диверсійних груп росіян в Україні, зборищ, є вигідне «недоторкане» місце складування зброї, ідеальне місце для зв'язків агентури Кремля, готельного там перебування емісарів з «пєрвопрєстольной». Росіянська ортодоксальна церква – це не лише Новінський, який розставляє по Україні єпископів і сам є депутатом Верховної ради, і… представником України в ПАРЄ. Заступником керівника. Не тільки він, з великим «бізнесом», організованим на феесбешні гроші та переданим йому українським майном лояльними Кремлю українськими президентами, є «робота» РПЦ в Україні. Але й інші бізнесмени крупного масштабу фінансують і випуски релігійної москвитської літератури, і будівництво церков – «разниє богоугодниє дєла». От як Роїсся знову закабалить Україну – а я тут, все робив для вас, я ваш, лояльний, маю заслуги, актив, багаж церковний. Їхня церква – влада, от і стараються для влади. Думаю, що через їхні церкви у обласних центрах, містах, районних центрах викохується-вкорінюється резидентура Кремля із місцевих більш чи менш талановитих бізнесменів, підтриманих великими грошима того ж Кремля. Абсолютно реальні речі. Якщо рідні загиблого бійця на фронті звертаються на відспівування до місцевої РПЦ, церкви, яка освятила росіянську зброю, з якої вбито того українського воїна, попи якої збирають данину не тільки у своїх церквах, а й монопольно на кладовищах сіл у поминальні дні, то глибина проникнення у наше суспільство, у багато наших українських і україно-російських душ є просто катастрофічною. От тому і ліплять оті церкви кремліни і у скверах-парках, і у лікарнях, і біля Макдональдсів, і на базарах — поближче до «пастви». Але й це не все. У церквах МП в Україні рускоязикі і дебіли з деяких хохлів під керівництвом вічнопостящих, стікаючих жиром і обтяжених золотими масивними хрестами попів створюють групи! Такі собі «соціальні» групи «взаімоподдєржкі». І перше, що стоїть у зомбі-програмі тих груп – це те, що «украінци — ето очєнь плохая нація, очєнь плохіє люді». Підтверджено власним досвідом, почуто з «перших вуст» неодноразово. Це буквально розсадник фанатичного, вкрай агресивного кацапського сатанизму-антиукраїнізму.

Українізація повинна проходити блискавично, наперед всього – у медіа, освіті, публічному, державному секторах, у деяких сферах повільніше, але стопроцентно, жорстко і де треба — жорстоко. І тотально. На індивідуальному рівні це має бути повільніше, бо мозок, котрий звик з дитинства чути «Прідьот сєрєнькій волчок і утащіт за бочок», а не «Лю-лі, лю-лі, треба спати, Йде вже ніченька до хати, Світить зіронька в віконце, Спи, маленьке наше сонце» не зможе перебудуватися так просто. А то й ніколи, залежно від віку і персони. Передбачити статті покарання в КК для порушників чи саботажників. Всі з конфіскацією. Людей-«пріхожан» «УПЦ» МП треба фільмувати, реєструвати. Було би справедливим принести їх у жертву Саваофу-Ягве – той любить сморід горілого м’яса жертви. Дерев’яна церква горить, а у ній кацапи жертовні. Звичайно, це чорний гумор, ми не старозавітні, але позбавити: громадянства, виборчого права, набувати чи продавати майно, працювати у держорганах, отримувати субсидії, користуватися пільгами, соціальними благами, безкоштовною освітою, медициною та ін. – обов’язково потрібно! Прямо кажучи, потрібно створити умови, коли з України буде відсіяно тих пристосуванців, хто Україну ненавидить, але жирно тут влаштувався і паразитує, відчуваючи своє тут перебування «органічним». А влаштовували їх з часів імперії, а ще й як інструмент левітського юдейства проти українства — з усіма привілеями за рахунок корінного українства. Тому вони сьогодні в Україні «в гарадах», і скуповують ділянки навколо по опустілих селах, звідки вибито молодь, і де доживають 80-90-літні українські селяни, доруйновуючи український уклад, формований тисячоліттями. А село — то матриця народу.

Львів, Скнилів – акція націоналістів Свободи проти незаконного будівництва кремлінського гнізда — бараку РПЦ(УПЦ МП) – і ці паскуди-пріхожанє кажуть, що у нас немає війни з Росією: www.facebook.com/NTAchannel/videos/612555315749314/

**************************************************************************************************************************************************
Только зарегистрированные и авторизованные пользователи могут оставлять комментарии.