КАЗАХСТАН ЗАПРОШУЄ УКРАЇНСЬКИЙ БІЗНЕС ДО УЧАСТІ В РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЧНОЇ МЕТИ

Бизнес: КАЗАХСТАН ЗАПРОШУЄ УКРАЇНСЬКИЙ БІЗНЕС  ДО УЧАСТІ В РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЧНОЇ МЕТИ
Історично склалося, що Республіка Казахстан і Україна мають давні коопераційні зв'язки і по багатьом галузям економіки наших країн взаємно доповнюють одна одну. Все це створює основу для розширення і зростання казахстансько-українського економічного співробітництва.
Сьогодні для України Казахстан є ключовим партнером у Центрально-азійському регіоні, а для Казахстану співпраця з Україною — ефективний спосіб зміцнити свої позиції на європейському напрямку.
Говорячи про українсько-казахстанське економічне співробітництво, потрібно особливо підкреслити, що у нас добрі перспективи для співпраці.
По-перше, сформована солідна правова база — більше 100 угод і договорів — практично по всьому спектру міждержавних відносин.
По-друге, економіки наших держав розвиваються за цивілізованими законами ринку. Обидві наші держави є членами СОТ та інших шанованих систем торговельних відносин.
По-третє, добре розвиваються контакти на рівні керівництва наших держав. У жовтні 2015 року відбувся перший візит Президента України Петра Олексійовича Порошенка в Казахстан, раніше у грудні 2014 року Президент Республіки Казахстан Нурсултан Абішевич Назарбаєв відвідав Київ. У рамках візиту в Астані було підписано План дій Казахстан-Україна на 2015-2017 роки «Дорожня карта-5», в якому визначені пріоритетні напрямки співпраці.
Успішно працює українсько-казахстанська Міждержавна комісія з економічного співробітництва, розвиваються міжрегіональні та культурні зв'язки між нашими країнами.
По-четверте, продукція наших держав реально затребувана і користується великим попитом у населення.
У даний час пріоритетними для розвитку взаємовигідного співробітництва є такі галузі, як паливно-енергетична, сільськогосподарська, енергетичне, транспортне, гірничо-шахтне, агропромислове машинобудування, створення інфраструктурних об'єктів, авіаційна, космічна та інші сфери.
Проте, слід констатувати, що двостороння торгівля в силу відомих причин і загального гальмування світової економіки має стійку тенденцію до падіння. Якщо у 2010 році товарообіг між нашими країнами становив близько 5 млрд. дол. США, то у минулому році він впав до 2 млрд. дол. США. Природно, така ситуація не влаштовує як Україну так і Казахстан, до того ж потенціал між нашими країнами в торгівлі перевищує 15 млрд. дол. США.
У цих умовах теж є значні можливості співпраці, розвиток яких може сприяти виходу торгово-економічної взаємодії двох країн на новий якісний рівень.
Президент Республіки Казахстан неодноразово закликав представників бізнесу України до участі в реалізації стратегічної мети Казахстану щодо входження до тридцятки розвинених країн світу. При цьому Нурсултан Назарбаєв нагадує, що в другій індустріальній п'ятирічці Казахстан акцентує увагу на розвитку декількох пріоритетних напрямків обробної промисловості — металургії, хімії, нафтохімії, машинобудуванні, будівництві та харчової промисловості. Тобто, саме тих секторах економіки, які досить розвинені в Україні. Казахстан зацікавлений в обміні досвідом саме в цих напрямках.
Загальна вартість інвестиційного портфеля за проектами цих галузей становить 30 млрд. доларів США. Проекти Програми форсованого індустріально-інноваційного розвитку фінансуються як з держбюджету, так і за рахунок іноземних інвесторів.
Для іноземних інвесторів у Казахстані створено особливі преференції:
— У податковій сфері: — звільнення від сплати корпоративного та земельного податків на 10 років, від податку на майно на 8 років;
— Державою компенсується до 30% капітальних витрат інвесторів;
— Немає обмежень по залученню іноземної робочої сили, тобто, без будь-яких квот і дозволів на весь період реалізації інвестиційного проекту і протягом року після введення об'єкта в експлуатацію;
— Гарантується захист від зміни законодавства в бік підвищення податкових ставок (крім ПДВ і акцизів).
Важливо і те, що в Казахстані створено сервісний центр Investors Service Centre — працює за принципом одного вікна для інвесторів, які реалізують пріоритетні інвестиційні проекти. Цей механізм мінімізує необхідність участі інвесторів у зборі та підготовці документів. Обмежується і їх безпосередній контакт з держорганами. Тобто, суттєво знижені корупційні елементи.
У Казахстані в даний час прийнята масштабна Державна програма інфраструктурного розвитку «Нұрлы Жол». Йдеться про безпрецедентні заходи розвитку економіки країни через масштабні інфраструктурні проекти — будівництво транспортно-логістичної інфраструктури, доріг, державного орендного житла, модернізація ЖКГ, енергетичних потужностей. На це держава виділила близько 9 млрд. дол. США.
У зв'язку з цим слід зазначити, що географічне розташування наших держав представляє унікальні переваги. Україна є важливим пунктом транспортного коридору між Європою та Азією через країни Південного Кавказу. Цей маршрут, у сучасних геополітичних реаліях, має важливе значення для торгово-економічного співробітництва наших країн.
У свою чергу, Казахстан може стати базовою площадкою для поставок української продукції в Центральноазійський регіон, країни Південно-Східної Азії, Перської затоки, Китай і Іран. Для цього створена і продовжує удосконалюватися необхідна інфраструктура. На казахстансько-китайському кордоні функціонує міжнародний центр «Хоргос», введений в експлуатацію казахстанський логістичний термінал у порту Ляньюньган, завершується будівництво міжнародного автомобільного коридору «Західна Європа-Західний Китай», пробитий прямий залізничний коридор з Казахстану через Туркменію та Іран з виходом на Перську затоку.
У сфері сільського господарства реалізується широка Програма з розвитку агропромислового комплексу Республіки Казахстан до 2020 року «Агробізнес-2020». Фінансування різних проектів у рамках цієї Програми до 2020 року складе 10 млрд. доларів США.
Сьогодні Казахстан демонструє готовність співпрацювати з українськими партнерами за всіма трьома програмами.
Згідно з рейтингом Doing Business Казахстан займає 42-е місце за комфортністю ведення бізнесу для МСБ, 25-е місце — по захисту інвесторів. На території країни працюють 10 вільних економічних зон.
Найголовніша проблема двостороннього співробітництва — нинішня ситуативна неможливість поставок української продукції в Казахстан. З липня 2015 року Росія припинила транзит товарів з України в Казахстан, а з липня 2016 року — також і в Киргизстан.
Оскільки наші країни не можуть зараз торгувати безпосередньо, проект транзиту товарів з Європи в Азію і навпаки, в обхід Росії, по Транскаспійському міжнародному транспортному коридору «Нового шовкового шляху», буде найбільш ефективним. Казахстан увійшов у цей проект своїм капіталом у Грузії та Азербайджані.

Директор Міждержавного інституту українсько-казахстанських відносин Микола Степаненко

Дата публикации:

Только зарегистрированные и авторизованные пользователи могут оставлять комментарии.